Як притягнути до відповідальності за наклеп в інтернеті та групах Facebook: покрокова інструкція

Багатьом валасникам сайту чи адміністратору групи у Facebook інтернет дарує ілюзію безкарності, через що соцмережі часто стають майданчиком для цькування та поширення відвертої брехні. Проте українське законодавство дозволяє ефективно боротися з віртуальними кривдниками в реальному правовому полі та навіть отримати за це грошову винагороду як от відшкодування моральної шкоди, а також репутаційні збитки.

У цій статті з юристом ми детально розберемо алгоритм дій при наклепу в інтернеті та як з ним боротись: від правильної фіксації доказів до звернення в суд, щоб ви могли захистити своє добре ім’я.

Для початку коротко: що потрібно аби покарати за наклеп

Для покарати кривдника за наклеп в інтернеті чи у групі Facebook. Зберіть доказову базу: зробіть скріншоти або фото образливих постів, збережіть посилання на публікацію та сторінку автора публікації чи адміністратора групи Facebook та письмово зверніться до автора або адміністратора з вимогою видалити допис. Якщо це не діє, необхідно подати судовий позов про захист честі та гідності.

Ви маєте право вимагати:

1. видалення матеріалу з інтенету та групи Facebook
2. спростування неправдивої інформації в цій же групі письмовим способом
3. відшкодування моральної шкоди згідно зі ст. 277 ЦК України.

Що таке наклеп з точки зору закону?

У сучасному українському законодавстві не можна притягнути до кримінальної відповідальності за наклеп (брехню) в інтернеті чи в групі Facebook оскільки не має кримінальної статті за такі дії як “наклеп”. Натомість це питання регулюється цивільним правом. Згідно зі ст. 277 ЦК України, кожна людина має право на недоторканність ділової репутації та захист честі та гідності.

Головне правило, яке потрібно засвоїти перед тим, як починати боротьбу: закон захищає від поширення недостовірної фактичної інформації, але не карає за оціночні судження когось про вас (без прямих образ).

Як відрізнити наклеп від оціночного судження?

Дуже вадливо зрозуміти, чи це є лише думка автора чи твердження про факти. Якщо в образах стверджується, що ви “корупціонер”, але немає жодного доказу такому “факту” тоді це вважається – наклепом.

Читайте також: Міноборони готує масштабні зміни: Федоров анонсував нові правила мобілізації та термінів служби

Блок 1: Як правильно зафіксувати докази

Найбільша помилка жертв інтернет-булінгу — це скаржитися на публікацію до того, як її надійно зафіксовано. Якщо кривдник видалить пост, довести його провину в суді буде вкрай важко.

Покроковий алгоритм правильного збору доказової бази (фіксації поширення неправдивої інформації в інтернеті):

1. Скріншот як доказ. Зробіть знімки екрана з комп’ютера та телефона. На скріншоті має бути чітко видно дату, час, URL-адресу сторінки, текст повідомлення та профіль автора.
2. Відеофіксація екрана. Увімкніть запис екрана і повільно прокрутіть сторінку з публікацією, коментарями, перейдіть на профіль автора та покажіть URL-адресу.
3. Веб-архівування. Скористайтеся сервісами на кшталт Wayback Machine або Archive.is, щоб зберегти копію сторінки в незалежному джерелі.
4. Експертна фіксація (аналог нотаріального завірення). В Україні суди найкраще приймають Висновок експертного дослідження у сфері телекомунікацій або Протокол огляду веб-сторінки, складений адвокатом чи спеціалізованим центром компетенції. Це надійніше, ніж просто роздруківка з домашнього принтера.

Блок 2: Алгоритм дій у Facebook

Якщо неправдива інформація з’явилася в місцевій групі Facebook, діяти потрібно швидко, адже алгоритми соцмережі активно просувають скандальний контент.

Що робити, якщо наклеп у групі?

• Зв’яжіться з адміністрацією. Після того як усе зафіксовано. Знайдіть у розділі “Учасники” тих, хто має статус “Адміністратор”. Напишіть їм приватне повідомлення з вимогою видалити пост, оскільки він порушує правила платформи та законодавство України. Адміністратор групи несе співвідповідальність за модерацію контенту, тому часто вони видаляють проблемні дописи добровільно, щоб уникнути блокування всієї спільноти.
• Скарги в техпідтримку Meta. Натисніть на три крапки біля образливого посту та оберіть “Поскаржитися на допис”. Обирайте причини “Цькування та переслідування” або “Неправдива інформація”.
• Мобілізуйте друзів. Чим більше людей поскаржиться на допис через вбудований інструментарій Facebook, тим швидше алгоритм Meta його приховає або видалить.

Блок 3: Досудове врегулювання конфлікту

Суди тривають довго, тому завжди варто спробувати вирішити питання в досудовому порядку. Це передбачає направлення фізичного листав вимоги автору публікації або адміністратору групи у Facebook.

Як написати вимогу про спростування:

1. Складіть офіційний лист-претензію (бажано на бланку, або через вашого адвоката).
2. Зазначте, яка саме інформація є недостовірною.
3. Вимагайте її видалення та публікації тексту з офіційним спростуванням (на тому ж ресурсі чи сторінці).
4. Вкажіть термін для виконання вимог (зазвичай від 3 до 10 днів).
5. Попередьте про подальші дії: якщо спростування інформації не відбудеться, ви звернетеся до суду з покладанням на відповідача всіх судових витрат.

Надішліть вимогу в особисті повідомлення автору, а також, якщо можливо, рекомендованим листом за місцем його реєстрації.

Блок 4: Звернення до суду та Кіберполіції

Якщо порушник ігнорує вимоги, або там шириться конфіденційна інформація, чутлива інформація (про дітей), чи навіть є підозра на шахраство від вашого імені для збору коштів (фейкові збори і тд.) потрібно переходити до рішучих юридичних дій.

Коли допоможе Кіберполіція?

Важливо розуміти: кіберполіція не займається звичайними цивільними справами про захист честі та гідності. Проте туди обов’язково треба писати заяву, якщо наклеп супроводжується:

• Зламом вашої сторінки.
• Вимаганням грошей за видалення інформації (шантаж).
• Прямими погрозами життю чи здоров’ю.
• Викраденням та поширенням ваших інтимних фото чи персональних даних.

Коли подавати судовий позов?

Якщо йдеться суто про брехню, яка псує репутацію, необхідно готувати судовий позов до суду загальної юрисдикції. Подавати заяву в прокуратуру у звичайному “наклепі” немає сенсу, так як кримінальне провадження усеодно не відкриють за відсутністю ознак складу злочину (як ми писали вище, немає кримінальної санкції статті за “наклеп”).

• Відповідачем у таких справах є автор публікації.
• Якщо автор ховається під фейком, відповідачем стає власник веб-сайту (або адміністратор платформи чи групи Facebook).
• Судовий збір: За подання позову немайнового характеру (вимога спростувати інформацію) стягується судовий збір, який розраховується як відсоток від актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо ви додатково вимагаєте грошову компенсацію, доведеться сплатити ще один збір за майнову вимогу (відсоток від суми, яку ви просите стягнути).

Блок 5: Відшкодування моральної шкоди

Крім публічних вибачень, ви маєте повне право вимагати фінансової компенсації. Моральна шкода — це ваші душевні страждання, втрата нормального життєвого ритму та шкода діловій репутації. Але аби отримати реальну виплату, цю шкоду потрібно довести через чеки витрат на медикаменти, лікування у санаторії через стрес і тд.

Як довести та розрахувати суму моральної шкоди:

1. Медичні довідки: Якщо через цькування у вас погіршився стан здоров’я (безсоння, стрибки тиску, загострення хвороб) або ви зверталися до психолога чи психіатра — це найкращий доказ для суду.
2. Ділові втрати: Якщо ви втратили клієнтів, партнерів або вас звільнили з роботи через цей допис. Подавайте це як аргумент і компенсуєте “втрачену вигоду”.
3. Висновок експерта: В Україні можна замовити психологічну експертизу, яка офіційно встановить факт завдання моральних страждань та рекомендує суду орієнтовну суму компенсації.

Сума компенсації залежить від глибини страждань та охоплення аудиторії (пост, який побачили 100 людей, завдає меншої шкоди, ніж той, який репостнули 10 000 разів і побачили 1 мільон людей або всі жителі вашого міста чи села).

Читайте також: «Зайдуть як діти в школу»: розробник української ракети «Фламінго» розкрив план масованого удару по Москві та розніс «Іскандери»

Висновок: Порада від юриста

Притягнути кривдника до відповідальності за наклеп в інтернеті цілком реально. Українська судова практика має сотні успішних кейсів, коли автори неправдивих дописів змушені були платити десятки тисяч гривень компенсації та публічно вибачатись з видаленням попередніх публікацій.

Головна порада: не вступайте з кривдником у публічну перепалку та емоційні суперечки в коментарях — це може бути використано проти вас та приверне зайву увагу навіть тих, хто пропустив матеріал з самим “наклепом”. Дійте юридично і послідовно: мовчки зафіксуйте докази, проконсультуйтеся з адвокатом та перенесіть спілкування з “брехуном в інтернеті” у площину офіційних юридичних документів. Зазвичай, отримавши грамотно складену адвокатську претензію, більшість інтернет-героїв швидко видаляють наклеп аби не платити десятки тисяч гривень мареіальної компенсації.

Підпишіться на сповіщення про те Які ще способи бородьби з наклепом в інтернеті існують, у нашому Viber натиснувши на цей текст!