Реформа ТЦК та нова модель Мобілізації - опубліковано Проєкт Закону №15236 від 13.05.2026 – Українська Інформа́ція

Завантаження...

Реформа ТЦК та нова модель Мобілізації – опубліковано Проєкт Закону №15236 від 13.05.2026

Реформа ТЦК та нова модель Мобілізації – опубліковано Проєкт Закону №15236 від 13.05.2026

Матеріал доповнено 14 травня 2026 року

13 травня 2026 року до Верховної Ради України було подано та офіційно зареєстровано законопроєкт №15236 від 13.05.2026, а саме у відповідь на резонансну суспільну проблему беззаконня ТЦК та СП, а також потреби у покращенні системи мобілізації в Україні.

Нова законодавча ініціатива, має на меті докорінно змінити систему військового призову Територіальними центрами комплектування та загалом запровадити “Сервісну модель мобілізації” як значиться з назви законопроекту.

Деталі про законопроєкт №15236

Наразі, уже опубліковано основний текст законопроекту. Тому нижче текст доступний до читання законопроекту №15236 від 13.05.2026р.

текст доступний до читання законопроекту №15236 від 13.05.2026р.
текст доступний до читання законопроекту №15236 від 13.05.2026р.
текст доступний до читання законопроекту №15236 від 13.05.2026р.

Ключові пропозиції змін

Реформування ТЦК з «силового органу» до прозорого сервісного центру

Уже давно в Україні точаться дискусії про необхідну ініційовано нову масштабну реформу системи комплектування сил оборони, саме з цих голосів народу і опублікований запропонований текст змін який пропонується закріпити у новому окремому Законі України «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації». Основною метою документа є докорінна зміна самої філософії роботи і значення ТЦК та СП для громадян, а саме шляхом перетворення їх із закритих «силових органів» на прозорі, сервісні та підзвітні інституції (до прикладу як це у свій час було з МРЕО та ЦНАП).

Повна цифровізація та «онлайн-повістки»

Одним із варіантів як буде змінено систему з середини є первне одне з найважливіших нововведень, а саме перехід до повної цифровізації всіх процесів мобілізації для мінімізації або взагалі виключення «ручного втручання людини» у контахтах між громадянином та військовим комісаром ТЦК та СП.

Законопроект у своєму тексті передбачає, ці зміни таким чином:

  • Все буде зведено до виключного використання електронного кабінету військовозобов’язаного для будь-якої взаємодії з ТЦК.
  • Вручення повісток від тепер буде виключно в електронній формі з обов’язковою фіксацією факту отримання (тобто фактичне запровадження і реалізація «онлайн-повісток» з відмовою від паперових паперових повісток з “колінки” на місці).
  • Забезпечення швидкого та необмежено доступу громадянам до інформації про їхній статус у реєстрах: придатність до служби, наявність відстрочки або перебування в резерві.

Прозорі правила та публічна логіка рішень

Для того, щоб кожен громадянин розумів, як вказує автор законопроєкту «чому саме він» підлягає призову, держава гарантує запровадження прозорих правил мобілізації на законодавчому рівні.

Це включає встановлення чітких критеріїв призову:

  • за віком,
  • станом здоров’я ,
  • спеціальністю,
  • а також за визначеною зрозумілою черговістю конкретно вашої мобілізації.

Уся логіка “чому саме я”, “та чому саме мені” – з прийняття прийняття рішень військовими комісарами щодо вашого призову на військову службу має стати публічною, що позбавить систему елементів непередбачуваності.

Жорсткий контроль та відеофіксація

Для запобігання зловживанням та конфліктам законопроект пропонує новий механізми суворого контролю. Серед них:

Обов’язкова відеофіксація стає невід’ємною частиною будь-якої взаємодії між працівниками ТЦК та військовозобов’язаними.

Крім того, передбачається створення незалежного органу для оскарження дій працівників центрів комплектування. Важливим аспектом є закріплення персональної відповідальності співробітників ТЦК за будь-які порушення, допущені під час процесу мобілізації.

Зміна філософії мобілізації: Сервіс як у інших державних послугах замість «полювання»

Нова модель передбачає, що працівники ТЦК мають насамперед виконувати сервісну функцію з надання зрозумілих та чітких послуг за правилами виконання ними обовʼязків з мобілізації. Це означає перехід від «ловлі» людей на вулицях до активної роботи з ними: консультування, роз’яснення прав та обов’язків, а також допомога у підготовці необхідних документів.

Окремо, аби уникнути надмірного зловживання владою та корупційних ризиків, функції ТЦК будуть розділені: одні підрозділи займатимуться виключно обліком та адмініструванням, а інші — прийняттям мобілізаційних рішень.

Очікувані наслідки

Автори зазначають, що реалізація цієї реформи не матиме потреби у додаткових видатках з бюджету, адже фінансування відбуватиметься в межах коштів, виділених на оборону. Окремо, очікується, що такі зміни зроблять мобілізаційні процеси легітимними в очах суспільства на основі справедливості та закону.

Ми писали раніше

З того, що відомо наразі – Проєкт закону отримав реєстраційний номер 15236. Повна назва документа — «Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації». Ця ініціатива розглядається в межах 15-ї сесії Верховної Ради IX скликання та віднесена до рубрики законопроектів у галузі «Безпеки та оборони».

Суб’єктом законодавчої ініціативи виступив народний депутат України Заремський Максим Валентинович член депутатської фракції Слуга народу.

Ключові вектори змін: робота ТЦК та систему мобілізації

Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації / Номер, дата реєстрації: 15236 від 13.05.2026р.
На фото: Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації // Номер, дата реєстрації: 15236 від 13.05.2026р.

Згідно з назвою законопроєкту зрозуміло, що головний акцент ставиться на два аспекти:

  1. Реформа територіальних центрів комплектування (ТЦК): передбачається трансформація існуючих структур. За попередніми даними розглядається можливість передачі деяких функцій ТЦК та СП до підрозділів національно поліції України.
  2. Запровадження “сервісної моделі мобілізації”: у перше зустрічається нова назва “сервісна мобілізація”, – що означає новий принцип взаємодії між державою та військовозобов’язаними, де пріоритетом є «сервісний», тобто максимально гуманний (людський), або як кажуть у бізнесу “клієнтоорієнтований” підхід.

Поточний стан розгляду

поточний стан розгляду законопроєкту №15236 від 13.05.2026р
На фото: поточний стан розгляду законопроєкту №15236 від 13.05.2026р.

Станом на дату реєстрації, 13 травня 2026 року, законопроєкт пройшов перші базові етапи з:

  • Реєстрації, а саме проєкт було одержано Верховною Радою України: 13.05.2026.р.
  • Передано на розгляд керівництву у профільних відомствах та комітетах: 13.05.2026.
  • Після чого очікується передача на розгляд депутатам.
  • І включення до порядку денного пленарної сесії ВР.

Наразі документ перебуває на початковій стадії, навіть його текст, що буде доступний у продовж 2-3 днів, не є фінальною версією, адже попереду тривала процедура законодавчого шляху з правками та доповненнями від депутатів у Раді.

Після того, як він буде переданий до профільних комітетів, ми також матимемо текст висновків для подальшого обговорення у сесійній залі депутатами.


Читайте також: Кому автоматично продовжується відстрочка: повний список категорій


У підсумку: Цей короткий проміжний підсумок який можна зробити на даному етапі, передбачає новий крок у реформуванні ТЦК та СП, а також запровадження гуманної процедури мобілізації з сервісним підходом у процедурі, що є частиною більш ширшої стратегії оновлення системи безпеки та оборони України, спрямованої на модернізацію процесів комплектування Збройних Сил.


Хочете отримувати більше новин за цією темою? Підписуйтесь на наш Telegram або Viber натиснувши на текст!


Про автора
Головний редактор, юридичний оглядач. Юрист за освітою, випускник юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка. Має багаторічний досвід у галузі господарського, фінансового та військового права. Регулярно надає фахові коментарі для національних телеканалів та ЗМІ. На сайті відповідає за аналітику законодавчих змін, перевірку фактів та правову експертизу матеріалів. Його пріоритет — достовірність даних та точність формулювань.
Переглянути всі записи

Leave a Reply